Сергій Патлань — Горняя музика

Люблю, коли говорять дзвони,
Бо мають голос,  мов живий,
І кличуть нас вони до Бога:
Покайтесь,  Бог милостивий!

Ми народилися під дзвони,
Під голос дзвону живемо,
Він кожен крок нас супроводить,
Під дзвони, друзі, й помремо.

Благовістить блаженна справа,
Дзвін так і зветься –  Благовіст,
Тому що в нім могутня слава
Є Бога, що спасає всіх.

За нас, нікчемних, постраждав Він,
Вселенський наш Архієрей,
І Він воскрес, і раді ми в Нім, –
Про це дзвенить Полієлей.

В біді нас кличе дзвін Набатний,
В негоду чути Путьовий,
Години лічить нам Курантний,
На захист б’є Сторожовий.

А ті малесенькі  Задзвонні
Звучать,  мов пташеняток спів,
Як та прикраса на короні,
Що сяє і без зайвих слів.

Великопісний дзвін окремий
Встановлений у в пам’ять днів,
Щоби чекати Пасху ревно:
Христос терпів і нам велів.

І от прийшло велике свято,
Що зветься чудо із чудес.
Радіють дзвони всі завзято:
Христос Воскрес!  Христос Воскрес!